Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лепетати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
залепетати — ечу/, е/чеш, док. 1) Почати лепетати, говорити невиразно, нескладно (перев. про дітей). || Почати швидко говорити, іноді підлесливо, запобігливо. 2) перен. Зашелестіти, тихо зашуміти … Український тлумачний словник
лебедіти — джу/, ди/ш, недок., діал. 1) Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). || Говорити незв язно, нерозбірливо; белькотати. || Звертатися до кого небудь ласкавими, ніжними словами. 2) Настирливо або слізно просити; жалібно… … Український тлумачний словник
лепетання — я, с. Дія за знач. лепетати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
лепечучи — Дієприсл. до лепетати … Український тлумачний словник
полепетати — ечу/, е/чеш, док., перех. і неперех., розм. Лепетати якийсь час … Український тлумачний словник
базікати — розм. (багато, беззмістовно говорити; говорити про щось незначне, неістотне), розбазікувати, патякати, розпатякувати, пасталакати, пащекувати, галдикати, шкабарчати, слебе[і]зувати, марнословити, галакати, ґаламаґати, теревенити, лепетати,… … Словник синонімів української мови
белькотати — белькотіти (нерозбірливо, безладно говорити), жебоніти, лепетати, лопота[і]ти … Словник синонімів української мови
лебедіти — дієслово недоконаного виду лепетати діал … Орфографічний словник української мови
